Всі правила та порядок реєстрації місця проживання в Україні регулюються двома основними законами: Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» та Законом України  "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні".

У зв’язку з повномасштабним вторгненням Росії в Україну, наші громадяни змушені жити в умовах правового режиму воєнного стану. Активні бойові дії змусили багатьох українців залишити свій дім та переселитися у безпечніші регіони нашої країни. Саме тому питання: «Як прописатися під час війни?» стоїть як ніколи гостро. Що ж змінилося? Справа в тому, що цей правовий режим передбачає деякі обмеження, повязані з реєстрацією місця проживання, зокрема, може обмежуватися право перебування та проживання на деяких територіях. Згідно з Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» до таких територій відносяться адміністративно-територіальні одиниці, що знаходяться у прикордонній смузі, території військових об’єктів, тимчасово окуповані території і т.д. Проте, загальні особливості реєстрації місця проживання залишилися незмінними.

Що ж таке тимчасова реєстрація та навіщо вона потрібна громадянам України? Сьогодні дуже багато людей проживають не за місцем реєстрації. Через це виникають труднощі з отриманням багатьох послуг, адже для цього Вам потрібно їхати за місцем реєстрації, інколи в інший кінець країни. Особливо гостро ця проблема стоїть у великих містах, куди люди часто приїжджають на роботу чи навчання. Якщо громадянин України планує проживати за певною адресою більше трьох місяців, йому необхідно оформити тимчасове місце реєстрації, щоб забезпечити легальне перебування та отримувати соціальні блага. Слід зауважити, що відмінність між постійною та тимчасовою пропискою полягає лише в термінах. Постійна прописка не обмежена в часі, тоді як тимчасова прописка здійснюється зазвичай на обмежений термін, після завершення якого її слід поновити. Порядок та документи, потрібні для реєстрації місця проживання прописані в Законі України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні». Для реєстрації місця проживання потрібно звернутися до центру надання адміністративних послуг та подати відповідні документи, а саме заяву, документи, що підтверджують особу, документи, що підтверджують право на проживання у помешканні, квитанцію про оплати адміністративного мита, військовий квиток (для військовозобов’язаних осіб). До документів, що підтверджують право проживання у житлі відносяться ордер, свідоцтво про право власності, договір найму чи оренди, рішення суду. Якщо особа не має у своєму розпорядженні цих документів, може знадобитися дозвіл власника житла (окрім осіб, які не досягли 14-ти річного віку). Також для тимчасової реєстрації можна скористатися послугами прописки, які дуже популярні у великих містах та дозволяють легко та відносно не дорого зареєструватися та отримати доступ до усіх соціальних благ.

Порядок реалізації свободи пересування та вільного вибору місця проживання, що передбачені Конституцією України, а також випадки, коли ці права можуть бути обмежені, прописані в Законі України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні». Дія цього Закону поширюється як на громадян України, так і на іноземців та осіб без громадянства, що законно перебувають на території нашої країни. Відповідно до цього Закону законними підставами перебування на території України є підстави, встановлені Законом України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" або Законом України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту". Всі ці особи мають право самостійно пересуватися по території України, а також обирати та реєструвати місце проживання, окрім випадків, коли це право може бути обмежене. Обмеження свободи пересування та вільного вибору місця проживання описані в Статтях 12 і 13 цього Закону. Обмеження, зокрема, поширюються на адміністративно-територіальні одиниці, що знаходяться у прикордонній смузі, на території військових об’єктів, на тимчасово окупованих територіях, на територіях, де є небезпека поширення інфекційних захворювань і т.д. Також вільний вибір місця проживання обмежується щодо осіб, що не досягли 14 років та осіб, які відбувають покарання за вироком суду.